Головна arrow Статті
ПІДПІЛЛЯ ОУН-УПА НА СУМЩИНІ: ДЕТАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДОКУМЕНТІВ СПЕЦСЛУЖБ Надрукувати Надіслати електронною поштою

Пiдпiлля ОУН-УПА на Сумщинi: деталiзацiя подiй через призму документiв спецслужб

Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Напередодні визначної дати – 80-ліття від створення Організації Українських Націоналістів наші погляди прикуті не тільки до вікопомних подій кінця січня – початку лютого 1929 року. Ми також прагнемо дослідити жертовний чин продовжувачів справи Євгена Коновальця, українських патріотів, які діяли в 40-х – 50-х роках минулого століття. Актуальність цієї теми зумовлена не тільки бажанням побачити обставини роботи українських підпільників у нових і більш жорстоких історичних обставинах Другої світової війни, а й тим, що ідеї українського націоналізму в цей час проходили випробування на життєздатність в різних куточках України, в тому числі і на Сумщині.

Першоосновою будь-якого дослідження є документ. Історія починається з нього. Тільки він може виступати свідком епохи, інакше ми і надалі будемо приречені віддавати своє минуле на відкуп суб`єктивному тлумаченню представниками різних  політичних сил, які «підганятимуть» історичні події під власну ідеологію. Саме тому сьогодні особливої наукової і суспільної вартості набуває публікація документів з історії Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 6963

Детальніше...
 
Історична довідка до 70-ліття утворення Сумської області Надрукувати Надіслати електронною поштою

Історична довідка до 70-річчя утворення Сумської області

Л.А.Покидченко
, начальник відділу організації та координації архівної справи ДАСО

Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії, на півдні і південному сході – з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

Сумська область з центром в м. Суми створена згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939 р. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 11344

Детальніше...
 
Особливий комендант Надрукувати Надіслати електронною поштою

Особливий комендант
(До 120-річчя з дня народження Михайла Ковенка)


Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Він увірвався в Українську революцію яскравою, загадковою  постаттю так само несподівано, як і зник. Принаймні, про це  говорять відомі на даний  час історичні джерела. На відміну від багатьох сучасників, які, вже перебуваючи на високих посадах, продовжували ідеологічні шукання та постійно, безперервно, а деякі й безнадійно «еволюціонували», він, здавалося, не мав такої потреби, адже, надзвичайно органічно поєднаний з  народною стихією, ніколи  не був «кабінетним» політиком.  Саме відчуття тієї стихії й давало йому право виконувати найскладніші доручення, брати на себе всю відповідальність у найризикованіших ситуаціях. Як потім з’ясовувалося, саме його інтуїція та рішучість не раз рятували українську справу.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3059

Детальніше...
 
Шляхи Олекси Калиника Надрукувати Надіслати електронною поштою

Шляхи Олекси Калиника

Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Серед багатьох тих, кого жорстокий вир історії ХХ століття відірвав від рідної землі і кинув у далекі краї розбудовувати українське життя на чужині, був і Олекса Калиник. Ця людина зробила неймовірне: в еміграції, виключно на ентузіазмі та підтримці самих українців, він створив молодіжне об`єднання з розвиненою інфраструктурою (вишкільними таборами, друкованими виданнями). Адже доля кожної еміграції – поступове духовне вимирання, якщо не подбати про молодь, не пов`язати її  з історією і традиціями Батьківщини, не залучити  до  захоплюючої і  почесної місії утвердження серед чужого світу свого національного „Я”. Разом з тим, це була надзвичайно скромна людина, яка не вміла позувати і говорити про свої заслуги. Тому серед немалої кількості української періодики в діаспорі зустрічається багато епізодів, які засвідчують бурхливу організаційну діяльність нашого земляка, але ніде на шпальтах газет немає нічого про нього особисто – лише про українську справу, яку він робив.

 

Коментарів (1) | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 4485

Детальніше...
 
Діагнози про смерть в період Голодомору 1932-1933 років, як джерело створення персональних баз даних Надрукувати Надіслати електронною поштою

Діагнози про смерть в період Голодомору 1932-1933 років, як джерело створення персональних баз даних

Геннадій Іванущенко,
директор Державного архіву Сумської області

Незабаром настане день пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Ця тема сьогодні займає одне з найпомітніших місць серед наукових публікацій, а також публікацій у ЗМІ з огляду на те, що, чи не вперше, за всю новітню історію української державності вона знаходиться в центрі постійної уваги і контролю Президента України, інших владних чинників. Не останню роль відіграє і той фактор, що українське суспільство, нарешті, „дозріло” до осмислення трагічних і повчальних сторінок історії 75-річної давності.

Разом з тим, в окремих дослідженнях іноді бракує документальних першоджерел, в першу чергу, архівних. І якщо вже опубліковані збірники документів, які висвітлюють геноцид українського народу в „узагальненому” вимірі, тобто на рівні розпорядчих документів, задокументованих спогадів, тощо, то майже немає (і не могло бути) персональних даних про загиблих голодною смертю в часи будівництва „світлого майбутнього”, хоча саме на створенні такого списку постійно наголошується у всіх загальноукраїнських та місцевих програмах, розпорядженнях та планах заходів.

Коментарів (1) | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 4569

Детальніше...
 
Відділу збереження, обліку та довідкового апарату - 35 років Надрукувати Надіслати електронною поштою

Відділу збереження, обліку та довідкового апарату – 35 років 

Росторгуєа О.М.
начальник відділу збереження, обліку та довідкового апарату

 

       Історія відділу збереження, обліку та довідкового апарату починається, як і історія Державного архіву Сумської області, з 1 листопада 1925 року, коли було організовано Сумський окружний архів. В штаті на той час було всього три працівники: завідуючий, інспектор і архіваріус. Основним завданням було виявлення архівів і архівних матеріалів та опис архівних фондів. Поділу на відділи не було. Функції поступово розширювалися. У ті часи основними видами робіт були: “концентрація та виявлення архівних матеріалів, виявлення і використання архівних матеріалів господарче – практичного значення , розробка та опис архівних фондів /описувалися “Главная контора фирмы Харитоненко”/, складання картотеки з обліку, відокремлення і утилізація непотрібних матеріалів, обслуговування установ, науково-дослідних організацій та населення”.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3238

Детальніше...
 
ОРГАНИ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ НА СУМЩИНІ ПІСЛЯ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 РОКУ Надрукувати Надіслати електронною поштою

Органи охорони громадського порядку на Сумщині після Лютневої революції 1917 року

Іванущенко Г.М.
директор Державного архіву Сумської області

На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі Харківської, Чернігівської, Полтавської та Курської губерній. Внаслідок революційних подій, які почалися в Петрограді у лютому 1917 року і закінчились падінням самодержавства 3 березня, по всій країні  розпочалося створення нових органів влади, підконтрольних Тимчасовому уряду.

5 березня 1917 року газета “Сумський вісник” повідомляла про відречення Миколи II, а вже 8 березня було надруковано Наказ начальника громадської охорони № 1 від 7.03.1917 р.: “Распоряженіемь временнаго Сумского Комитета я избрань начальникомь общественной охраны и всьхь вооруженныхъ силь г.Сумь и уезда, и 6 сего Марта вступиль в исправление обязанностей (…) вь интересахь поддержанія требования порядка и охраны граждань и ихъ имущества подь моимь личнымь наблюденіемь.

Коментарів (1) | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 4960

Детальніше...
 
Микола Данько. Життя на лезі ножа. Надрукувати Надіслати електронною поштою

Микола Данько.  Життя на лезі ножа.

Клюєва О. О.
Головний спеціаліст Державного архіву Сумської області

Є у кожного народу яскраві представники, особистості, через призму житття та творчості яких постає  історична доля цього народу, постає і його майбуття. Вустами таких людей, здається, говорить сама історія.

Земля Сумщини дала цілу плеяду синів та доньок -  мучеників та пророків, які стали уособленням історії українського народу. Серед них – Микола Михайлович Данько. Уродженець села Славгород Краснопільського району, він в дитинстві та юності пройшов звичайну для кожної радянської людини життєву школу: семирічка в рідному селі, військові будні під час Великої Вітчизняної війни (дійшов до Угорщини та Австрії), трудова діяльність на Львівщині у післявоєнний час, навчання у Львівському університеті. Здавалось, пролягав спокійний, рівний шлях. Але не судилося Миколі Михайловичу пливти за течією, насолоджуючись маленькими життєвими радощами. Доля готувала йому тернистий шлях. Його проводирем в житті стало перо поета, перо громадянина.

Написати перший коментар | Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 3133

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>

Всього 17 - 24 з 50