Головна arrow Статті arrow архівісти
Архівісти Надрукувати Надіслати електронною поштою
04.07.2007

Обличчя архіву: до 90-річчя від дня створення системи архівних установ України

Л.А.Покидченко
Начальник відділу організації
та координації архівної справи,
заслужений працівник культури України

Архів, архі -... Від цих слів віє чимось давнім, архаїчним, минулим. Але архів – це і сучасність. Від працівників архівних установ залежить, яким побачать  ХХ і ХХІ ст. наші нащадки. Чи будуть правдиво висвітлені події переломного часу, чи не з’являться нові “білі плями”, чи збережеться інформація про саме становлення незалежної України.

Системі архівних установ України -  90 років, а Державному архіву – 82. Якими вони були, спробуємо поглянути через людей,  які працювали і працюють в архіві.

Наші ветерани:

Казанцева Ганна Федотівна – потомствений архівіст. У її батька Стетюхи Федота Степановича не було спеціальної освіти, але він на совість працював директором Роменського архіву і був обраний делегатом 2-го Всеукраїнського з’їзду архівістів. Потім його місце зайняв дід – Степан Андрійович. З 1955 року Ганна Федотівна стала працювати завідуючою Роменським філіалом Сумського обласного архіву, заочно закінчила Московський історико-архівний інститут, з 1972 по 1991 роки – директор Державного архіву Сумської області. В ці роки слова „архів” і Казанцева сприймалися як одне ціле. Архів – це її домівка. Саме тому похвалу працівникам завжди сприймала як похвалу близьким. А всі працівники архіву – найкращі, найвродливіші, найпрацьовитіші. У Ганни Федотівни є численні грамоти і нагороди, вона нагороджена знаком „Відмінник архівної справи”, але найбільша нагорода – це вдячність і пам’ять людей, створення прекрасного колективу Державного архіву Сумської області.          

Ільченко Ірма Олексіївна – архівіст за покликанням та покликом серця, душа архіву. Москвичка з Чистих прудів приїхала за призначенням після закінчення історико-архівного інституту, приїхала і лишилась. Навіть зараз москвичі неохоче лишають столицю. А тоді... Та існують такі поняття - обов’язок, честь, вірність. Для неї вони не абстрактні, а необхідні і природні, як саме життя. Вересень 1955 року. Тоді вона єдина в області мала спеціальну історико-архівну освіту. Багато людей можуть сказати їй – „Дякую” : дослідники, краєзнавці, журналісти, студенти, ми, архівісти. Дні линули, швидко перетворюючись в тижні, а тижні – в місяці. Так і пройшли 32 роки з єдиним записом в трудовій книжці. Близько 20 років працювала Ірма Олексіївна заступником директора архіву з наукової роботи. Вона започаткувала роботу з особовими фондами. численні невідомі сторінки історії краю заповнені нею. Прізвище Ільченко стоїть на всіх збірниках документів, виданих архівом, адже Ірма Олексіївна була їх укладачем, а також на  першому путівнику архіву. 

Ковальова Зінаїда Андріївна. Можна написати історію архівного будівництва на Сумщині, вивчаючи її біографію. Зінаїда Андріївна перебувала на всіх посадах і в усіх архівах м. Суми: працювала директором держархіву Сумської області, завідувала партійним архівом та Сумським міським архівом, керувала відділом комплектування та діловодства, в складі госпрозрахункової групи опрацювала не одну сотню фондів установ, організацій і підприємств області. Її прізвище зустрічається в численних описах, справах, передмовах, підготовлених нею майже за 40 років архівної праці. А ще Ковальова З.А. – учасник Великої Вітчизняної війни.

Сахарова Ніна Федорівна. Була директором державного архіву області та партійного архіву, багато років керувала регіональним відділенням Книги пам’яті , була його відповідальним секретарем, всі 14 томів книги і 1 том Книги скорботи підготовлені за її  безпосередньою участю.

Рассказ Ніна Петрівна. Все життя присвятила архіву. Була директором, начальником відділу, а головне – упорядковувала документи не лише в обласному центрі, а й в області, можна знайти описи , складені Ніною Петрівною, в найвіддаленіших населених пунктах області.

Заїка Лариса Якимівна. Працювала в архіві з 1979 року, з 1991 року була директоро. Керувала архівною службою області, була упорядником збірників документів,  членом редколегії „Книги пам’яті”, „ Реабілітовані історією”, працювала над „Історією міст і сіл”, збірником документів про голодомор, неодноразово представляла архівну службу України за кордоном, в числі перших архівістів  удостоєна звання „Заслужений працівник культури”, єдина з архівістів Сумщини включена до енциклопедії „Сумщина в іменах”.

Зайцева Ельвіра Іванівна. 25 років присвятила архіву: була завідувачкою секретною частиною, начальником відділу комплектування та діловодства, заступником директора. Нагороджена знаком „Відмінник архівної справи”. Багато років працювала в відділі комплектування, створювала імідж архіву. Це відділ, в якому важливі не лише професійність, а й уміння спілкуватись з людьми, принадливість і врода.

Антушева Євгенія Борисівна працювала в архівних установах з 1979 по 2001 роки. Була інспектором архівного відділу, спеціалістом відділу публікації, заступником директора. Автор теле- і радіопередач, статей, численних методичних посібників з архівної справи та діловодства, керувала роботою архівних відділів райдержадміністрацій та міських рад, очолювала ЕПК архіву.

Кобелєва Тетяна Валентинівна на архівному поприщі працювала 28 років, була інспектором архівного відділу, начальником відділу інформації та використання документів. Архівними уроками, теле- та радіопередачами, статтями знайомила громадськість із змістом та складом архівних фондів, працювала з дослідниками.

Кузьміна Ганна Федорівна. 26 років віддала архіву. Розпочинала в госпрозрахунковій групі, багато років працювала завідуючою обліком, була начальником відділу організації та координації архівної справи, приймала активну участь в підготовці Путівника по фондах держархіву області.

Дробязко Галина Юхимівна та Гирман Раїса Михайлівна багато років працювали завідуючими відділом збереження, обліку та науково-довідкового апарату. Вони переглянули тисячі справ, десятки фондів, написали безліч передмов та історичних довідок. Досі згадують архівісти оптимізм, життєрадісність, доброту і душевність Галини Юхимівни, яка завжди словом і ділом, доброю порадою могла допомогти не лише в професійному плані, а й в особистому житті. Гирман Раїса Михайлівна завжди боліла душею за свій відділ, хотіла бачити його найкращим, захищала своїх підлеглих і опікувалась ними.

Терехова Людмила Іванівна не одне десятиріччя відповідала за облік фондів архіву. Їй притаманні комунікабельність і оптимізм, висока майстерність і професійність, вміння миттєво виконати завдання і розібратись з тисячами справ фондів.

Самборська Олександра Олексіївна обслуговувала дослідників читального залу, створювала каталог, була начальником відділу зберігання документів, писала історичні довідки та передмови.

Кузьменко Людмила Михайлівна працювала в архіві з 1974 по 2001 рік. Нею опрацьовані десятки найскладніших фондів, зокрема, особовий фонд поета Миколи Данько, написані огляди та історичні довідки фондів для Путівника по фондах держархіву області, підготовлені методичні посібники з архівознавства.

Книш Нінель Володимирівна, знання і ерудиція якої безмежні, більше двадцяти років присвятила архівній справі. Описувала фонди, які, здавалось, неможливо опрацювати: брала розрізнені матеріали і писала дослідження, гідні вченого ступеня. Саме вона розробила унікальний фонд першої хвилі еміграції співачки Є.І.Хатаєвої та письменника С.І.Гусєва-Оренбургського, який знайомить з життям російської діаспори в Китаї, США. Франції, Італії. Їй належить відкриття автографів Саші Чорного та Марини Цвєтаєвої, малюнків М.Лєскова та І.Каришева, репродукцій та фотографій Давида Бурлюка.

Джураєва Валентина Олександрівна, життя якої – це історія архіву. З 1966 по 1999 роки працювала Валентина Олександрівна в архіві. З її іменем пов’язаний початок комплектування кінофотофонодокументами, її знали і поважали всі редактори телебачення, радіо і газет, журналісти і фотокореспонденти. Потім була охоронцем фондів, її прізвище стоїть на численних актах прийому документів від організацій. Сотні громадян вдячні Валентині Олександрівні за довідки, виконані нею в відділі інформації. В лабораторії займалась реставрацією.

Купрієнко Олена Василівна прийшла працювати до партійного архіву в 1978 році. Займалась упорядкуванням, прийомом та контролювала збереженість документів партійних організацій. Виконувала запити з реабілітації репресованих громадян та допомагала обслуговувати дослідників читального залу. Ця робота дуже кропітка, потрібно передивитись купу документів, аби допомогти людям знайти потрібну інформацію.

Берестовська Людмила Петрівна керувала госпрозрахунковою групою архіву, досконало знала законодавство про реорганізацію органів державної влади, установ, організацій та підприємств, складала досконалі номенклатури справ, допомагала створювати архівні підрозділи в установах.

Шаповалова Тамара Олексіївна 35 років віддала архівній справі. Від того, як вона упорядкує документи організацій, залежить яким побачать наші нащадки історичне минуле. Авторитет Тамари Олексіївни беззаперечний, тому керівники організацій запрошують саме її для опрацювання документів, говорячи : „ Нам би Тамарочку!”

Тріус Наталія Василівна, Потій Галина Вікторівна, Власкова Надія Яківна, Світлична Нінель Антонівна багато років віддали  госпрозрахунковій групі, зберігаючи Національний архівний фонд для історії, працюючи іноді в підвалах, неопалювальних приміщеннях. Знаряддями праці їх були шило, голка, нитки, олівець, ручка та бажання зробити свою справу якнайкраще.

Бубенцова Людмила Миколаївна. 22 роки присвятила професії архівіста. Була архіваріусом, хранителем фондів, опрацьовувала  особові фонди, що потребує не лише високої кваліфікації, а й ерудиції, знань, вміння спілкуватись з людьми.Її підопічні такі різні: скульптор Я.Д.Красножон і директор заводу П.Я.Бєліков, письменник О.П.Столбін і публіцист І.Т.Тарасенко, дворяни Огієвські і ветерани Великої Вітчизняної війни.

Тисячі справ повернули до життя, зробили придатними для роботи дослідників, залишили наступним поколінням завідуюча лабораторією Шамрай Віра Іванівна та реставратор Чуприна Антоніна Василівна. Вони брали справи, в яких ледь теплилось життя, запилені, без початку і кінця, розсипані і трухляві і творили диво. Завдяки їх непомітній праці архівні справи та книги не перетворились на порох і не одне століття будуть служити людям.

Котенко Геннадій Михайлович був нашою „швидкою допомогою”: ремонтував не лише прилади, меблі, а й взуття. 

Не можна не сказати і про працівників архівного відділу : Зубка Олександра Андрійовича, Андрієнко Олену Пантелеймонівну, Сахно Анастасію Григорівну, Овчаренка Юхима Івановича, Серпокрила Павла Прокоповича.  Їх знала вся область, бо вони виїздили з перевірками в райони і міста Сумщини, надавали методичну і практичну допомогу, не боялись заходити в кабінети високих керівників, вимагаючи уваги до працівників районних та міських архівів. Саме завдяки їх зусиллям створена існуюча зараз мережа архівних установ області.

Головний бухгалтер був один на дві установи – архівний відділ облвиконкому і Державний архів Сумської області.

Великород Євдокія Тихонівна відзначалась не лише професійністю, а й доброзичливістю та гостинністю. В її будинку, по вул. Миру перебували майже всі працівники архіву. Там могли вислухати, надати добру пораду, заспокоїти.   Саме там відзначались свята, дні народження, ювілеї.    

Іванченко Маргарита Василівна. Професійність і працездатність поєднувались у неї з величезним почуттям гумору, тактовністю, вихованістю, життєрадісністю. Спілкування з нею перетворювалось на виставу, в головній ролі якої була Маргарита Василівна. При цьому завжди в строк виконувала роботу, не мала зауважень при перевірках, робила все легко, чітко, весело.

Архів 2007:

Сьогодні в архіві працює 55 чоловік, функціонує 7 відділів.

Відділ технічного обслуговування та охорони

Всіх нас, архівістів і відвідувачів, першими зустрічають вахтери, Від того , як тебе зустрінуть, залежить настрій, спокій, працездатність. По-доброму вислухають, поспівчувають відвідувачам Бутенко Галина Іванівна, Тараповська Олександра Миколаївна, Горбовська Ганна Серафимівна, Копейчик Ірина Григорівна, Євстаф’єва Лариса Іванівна, Низова Надія Іванівна. Мають свої підходи до відвідувачів Горбовський Василь Михайлович, Ляпін Анатолій Федорович, Романенко Володимир Макарович. Тепло, світло, вода, робота обладнання залежить від Перепелиці Олександра Федоровича та Білана Володимира Миколайовича. Вони наша „швидка допомога”. Керує відділом молодий і енергійний Кравченко Олексій Іванович, який піклується не лише про своїх підлеглих, а й про те, щоб ми вчасно мали такі прості, але вкрай необхідні речі – папір, ручки, олівці, блискавично вирішує проблеми по ремонту, встановленню, переміщенню обладнання та апаратури.

Фінансово-господарський відділ

Керує відділом головний бухгалтер Левадна Тетяна Миколаївна, допомагає їй Шевченко Тетяна Миколаївна. Від того, як своєчасно і кваліфіковані будуть оформлені бухгалтерські документи, залежить отримання нами заробітної плати, наявність в архіві сучасної апаратури, безперебійне постачання архіву світла, тепла та води.  
Затишок і чистота в архіві залежить від наших прибиральниць Корнеллі Надії Дантівни, Постолатій Тетяни Дмитрівни, Тюленєвої Ганни Петрівни, Сторожик Нінель Григорівни, Савченко Віра Михайлівни. За будь-якої погоди, в сніг, ожеледицю, листопад  завжди на своєму посту наші двірники Бороденко Леонід Григорович та Луценко Ніна Олександрівна.
Іванущенко Геннадій Миколайович – директор архіву, працює з липня 2005 року. Керує архівною справою області. Краєзнавець. Автор книжок „Голодомор 1932-1933 років :очима свідків, мовою документів”, „Залізом і кров’ю”,  упорядник альбому „Українська революція 1917 -1920 рр. в листівках та газетах” та збірника документів „ ОУН-УПА на Сумщині”.
Олійник Юрій Олександрович – заступник директора архіву, магістр державного управління, працює з грудня 2001 року. Організує роботу архівних відділів райдержадміністрацій та міських рад, керує роботою експертно-перевірної комісії, займався підготовкою до друку довідника про місцезнаходження документів з особового складу ліквідованих організацій, приймає найактивнішу участь в поповненні архіву документами з новітньої історії України, насамперед виборчою документацією.
Нужденко Ірина Геннадіївна – головний спеціаліст, керівник режимно-секретної служби. В архіві з 1986 року. Її служба – це мініархів, в якому потрібно вміти робити все: контролювати роботу режимно-секретних архівних підрозділів області, комплектувати архів секретними документами, друкувати, обслуговувати дослідників, читати лекції, та проводити навчання. Приймала активну участь в підготовці Путівника по фондах архіву, збірника документів про голодомор, путівника з історії єврейства.
Грищенко Наталія Іванівна. В архіві з 1986 року. Пройшла шлях від секретаря-друкарки до  головний спеціаліста, керівника кадрової служби. Її служба  - оформлення наказів, ведення обліку трудових книжок та карток, оформлення документів на конкурс та проведення атестації, підготовка методичних посібників по роботі з кадрами.

Відділ організації та координації архівної справи

Спеціалізується на науково-дослідній  та науково-видавничій роботі. Здійснює організаційно-методичне забезпечення архівної галузі області, організує планування та контроль виконання планів розвитку архівної справи області. Організовує науково-практичні конференції, зокрема, Петровські читання та святкування з нагоди 80-річчя архіву.
Покидченко Людмила Анатоліївна, начальник відділу, в архіві з грудня 1983 року. Автор довідника „Сумщина від давнини до сьогодення”, путівника        „История украинского еврейства в документальных и печатных источниках госархива Сумской области”, художньо-літературного видання „Евфалия Хатаева о времени и о себе ...”, збірника документів „Голодомор 1932-1933 років на Сумщині”, огляду „Розсекречені друковані видання періоду Великої Вітчизняної війни”, відповідальний упорядник Путівника по фондах держархіву Сумської області. Забезпечує роботу колегії архіву та науково-методичної ради. Нагороджена медаллю „ 10 років незалежності України”, двічі удостоєна звання лауреата премії імені Василя Веретеннікова. В серпні 2007 року удостоєна звання „Заслужений працівник культури”.
Марченко Вікторія Анатоліївна, головний спеціаліст, забезпечує роботу ЕПК, розробляє номенклатури справ , приймала активну участь в підготовці Путівника по фондах архіву, збірника документів про голодомор, автор огляду „Розсекречені документи періоду нацистської окупації Сумської області”, секретар редакційної колегії інформаційного бюлетеня „Архівіст”.
Коваленко Оксана Станіславівна, спеціаліст 1 категорії, забезпечує роботу довідково-інформаційного фонду, приймала участь в підготовці Анотованого реєстру описів, розробила Анкету по опитуванню громадян про голодомор 1932-1933 рр., упорядник довідника „Список воїнів-земляків, загиблих у воєнних конфліктах за рубежем. 1930-1990 роки”, готує до друку Книгу пам’яті по позасудових кримінальних справах фонду КДБ.

Відділ формування НАФ та діловодства

Організовує формування НАФ, поповнення його документами історико-культурної спадщини України, здійснює контроль за архівними підрозділами та діловодними службами  установ, організацій та підприємств.
Плетньова Валентина Іванівна
, начальник відділу, в архіві з 1984 року. Немає такої організації в списку № 1, де б вона не побувала з консультаціями та порадами, досконало знає роботу по упорядкуванню документів, бо починала з госпрозрахункової групи, готує науково-методичні посібники. Нагороджена Почесною грамотою Сумської обласної ради.
Кузьміна Наталія Михайлівна
, провідний спеціаліст, в архіві з 2002 року. Досконало володіє українською та німецькою мовами, їй притаманні вміння спілкуватися з людьми, доброзичливість, наполегливість, що дуже важливо для відділу комплектування. В 2005 році її обрали головою профспілкового комітету.
Валова Юлія Вікторівна – відповідальна за роботу з кінофотофоновідеодокументами. Її знають всі телеведучі, журналісти, редактори і фотокореспонденти, тобто творчі люди, з якими не так просто знайти спільну мову. Юлії Вікторівні вдалося завоювати їх прихильність, завдяки чому архів комплектується сучасними матеріалами.
Пирогова Надія Петрівна працює в архіві більше 20 років. Спеціалізується на упорядкуванні особових фондів, що потребує високої кваліфікації, ерудиції, знань, адже кожен фонд – це наукове дослідження.
Роздобудько Олена Миколаївна, Нестеренко Зінаїда Семенівна та Пєшкова Тетяна Олексіївна не сидять на місті, вони займаються упорядкуванням справ в установах, організаціях, підприємствах. Кожне підприємство потребує знання законодавства, спеціальної термінології, документації, вміння налагодити контакти з різними людьми, з чим успішно справляються Олена Миколаївна, Зінаїда Семенівна та Тетяна Олексіївна.

Відділ інформації та використання документів

Організовує використання документів НАФ, забезпечує виконання тематичних, генеалогічних запитів та запитів соціально-правового характеру, забезпечує роботу читального залу, популяризує архівні документи шляхом підготовки виставок, радіо- і телепередач, публікації статей.
Гончарова Інна Євгеніївна – начальник відділу, в архіві з 1994    року. Архівними уроками, теле- та радіопередачами, статтями ознайомлює громадськість, учнів, студентів з документами архіву. Надає кваліфіковані консультації дослідникам.
Клюєва Ольга Олексіївна – головний спеціаліст. Відповідальна за читальний зал та науково-довідкову бібліотеку. Дослідники її обожнюють і просять зарезервувати місце в читальному залі. Готує виставки, радіо- та телепередачі, участує в науково-практичних конференціях, читає лекції та проводить архівні уроки.
Козлов Олександр Миколайович – провідний спеціаліст. Член Українського генеалогічного товариства, учасник генеалогічних конференцій. Розробив родоводи Харитоненків, Антоновичей, Огієвських. Автор збірника „З історії розвитку сільського телефонного зв’язку на Лебединщині”, численних статей з історії Сумщини, приймав акивну участь в підготовці Путівника по фондах архіву.
Лобко Наталія Вікторівна – провідний спеціаліст, спеціалізується на виконанні генеалогічних запитів, аспірантка інституту українознавства, готує кандидатську дисертацію з генеалогічних досліджень.
Мєхова Людмила Петрівна в архіві з 1971 року. Виконує запити соціально-правового характеру, тому постійно спілкується з людьми. Рівно та терпляче приймає відвідувачів, намагається пом’якшити навіть негативну відповідь, дати пораду.
Сорокіна Людмила Федорівна та Горбовська Тетяна Борисівна працювали охоронцями фондів, зараз під керівництвом Мєхової Л.П. освоюють складну і   дуже відповідальну роботу по наведенню довідок соціально-правового характеру.
Власенко Лілія Михайлівна –спеціаліст І категорії, в архіві з 1975    року. Працювала в усіх відділах: була методистом, завідуючою лабораторією, писала історичні довідки до фондів. Зараз її знають всі остарбайтери не лише України, а всього колишнього  Радянського Союзу, і називають „начальником по Німеччині”. Нагороджена Почесною грамотою Українського фонду взаєморозуміння та примирення та  Почесною грамотою Сумської обласної ради.

Відділ зберігання, обліку та довідкового апарату

Здійснює прийом документів від джерел комплектування, організує зберігання документів у сховищах архіву, зберігає облікові документи, створює Анотовані реєстри описів архіву.
Росторгуєва Ольга Миколаївна – начальник відділу. Розпочинала свою роботу на архівному поприщі на посаді охоронця фондів партійного архіву, тому на першому місці для неї – забезпечення схоронності документів. Нагороджена Почесною грамотою голови облдержадміністрації.
Назаренко Інна Олександрівна – головний спеціаліст, відповідальна за облік документів, що вимагає чіткої організації праці, уважності, старанності, мобільності. Створює електронну версію реєстру фондів. Знає про кількісний та якісний склад документів все, добре розуміється на каталогах, бо довгий час займалася каталогізацією.
Гричановська Людмила Михайлівна та Андрющенко Ольга Владиславівна – провідні спеціалісти. Працюють над Анотованим реєстром фондів архіву, займаються редагуванням та друкуванням матеріалів. Гричановська Л.М. підготувала Анотований реєстр фондів періоду нацистської окупації, Андрющенко О.В. виконує роботи по  скануванню та ксерокопіюванню документів, приймала активну участь в підготовці збірника документів про голодомор.
Шевельова Ганна Василівна в архіві з 1983 року. Займається обліком документів, працює із згасаючими текстами, які неможливо прочитати, повертає документи для роботи  дослідникам.
Вдовенко Світлана Григорівна в архіві з 1976 року архіві. Приймала активну участь в підготовці Анотованого реєстру фондів архіву, здійснює прийом документів від організацій та перевірку наявності документів.
Неможливо було б працювати без тих, хто вчасно та якісно, не рахуючись з будь-якими нормами, видає з архівосховищ архівні справи.
Корнакова Тетяна Степанівна прийшла до архіву в 1976 році, в її руках численні архівосховища колишнього партійного архіву, фонди якого вона знає досконало, що дозволяє їй швидко і кваліфіковано видавати архівні справи для роботи. Займається Тетяна Степанівна і прийомом документів від організацій, а ще надає консультації відвідувачам про знаходження документів організацій, бо багато років працювала в столі довідок.
Євстаф’єва Оксана Михайлівна та Сидоренко Вікторія Володимирівна працюють охоронцями фондів корпусу №1. В їх віданні архівосховища з документами за період  з 17 століття і до наших днів, в тому числі фонди періоду окупації Сумської області нацистськими загарбниками. Всі вони зараз дуже активно використовуються дослідниками, тому працювати доводиться напружено і швидко.

Лабораторія мікрофотокопіювання та реставрації документів

Здійснює реставрацію, ремонт, оправу, консервативно-профілактичну обробку документів, мікрофотокопіювання.
Алещенко Галина Іванівна – завідуюча відділом., в архіві з 1983 року. Організує роботу відділу, проводить мікрофільмування найцінніших фондів архіву, здійснює ксерокопіювання документів, створює страховий фонд НАФ.
Сторчилова Наталія Митрофанівна в архіві з 1971 року. Реставратор найвищої кваліфікації, яка вміє оживляти зовсім непридатні для використання документи. Після її реставрації архівні справи знаходять нове життя і будуть слугувати людям не одне століття.
Радіонова Антоніна Олексіївна реставрує документи, проводила роботу по мікрофільмуванню метричних книг та книг записів актів громадського стану сільських рад для генеалогічного товариства штату Юта.
Гапченко Лариса Дмитрівна та Березовчук Інна Костянтинівна нещодавно прийшли до архіву, але вже досконало освоїли складну професію реставратора.

Архівні відділи райдержадміністрацій та міських рад

Сьогодні в архівних відділах працює 49 осіб. Вас називають начальники або завідувачі відділів та спеціалісти. Ви повинні вміти робити все: комплектувати архів документами, вести облік, виконувати довідки соціально-правового характеру, упорядковувати, реставрувати та підшивати документи, бути журналістами і акторами, обслуговувати дослідників, читати лекції та проводити навчання працівників архівних підрозділів установ, бути друкарками, прибиральницями, будівельниками і ще багато-багато іншого, що не  передбачено жодною інструкцією чи планом. Одним словом, ви – архівісти.
Спробуємо створити загальний портрет хранителя вічності, архівіста, мандруючи районами і містами Сумщини.
Грибенко Катерина Іванівна – архівіст за покликанням. Працює в Білопільському архівному відділі з 1992 р. Для цієї енергійної і принадливої жінки не існує нічого не можливого. Може досягти любої поставленої мети, єдина в області має три штатні одиниці. Номенклатури, історичні довідки та описи, підготовлені на високому професійному рівні, використовуються в архівних відділах інших районів. Нагороджена Грамотою Держкомархіву України. Під стать начальнику і спеціалісти – Дрягаліна Інна Анатоліївна та Сайко Людмила Іванівна, які прийшли майже одночасно і за 12 років стали справжніми професіоналами.
Архівом двох Ганн називали архівний відділ Буринської райдержадміністрації. Нікітченко Ганна Михайлівна на архівному поприщі з 1998 р., досконало знає свою справу, а її знають в усіх куточках району. Добрі слова говорить начальник відділу про свого спеціаліста Ганну Михайлівну Фастовець, стаж архівної служби якої обчислюється майже трьома десятками років і яка навчила її всім премудростям архівної справи.  Зараз на цій посаді працює  Яцун Марія Григорівна, яка  одержала важку перемогу в конкурсі на заміщення посади держслужбовця та навчається премудростям архівної справи. 
Курило Людмила Михайлівна більше 20 років працювала в архівному відділі Великописарівської  райдержадміністрації. Немає жодного населеного пункту на території району, де не побувала  б Людмила Михайлівна. Коли немає транспорту ( а зараз це буває дуже часто), сідала начальник відділу на велосипед і їхала по сільрадах та сільгосппідприємствах. Тепер її замінила Шугалей Раїса Андріївна, яка продовжує традиції Людмили Андріївни, переживає за доручену справу, намагається виконувати планові завдання, що досить складно, адже працює в відділі одна.
Фесенко Наталія Вікторівна працює начальником архівного відділу Глухівської райдержадміністрації з 1996 р. Проводить дуже цікаву роботу по використанню документів, її статті відзначаються професійністю, новизною. Шелеміна Вікторія Миколаївна– спеціаліст відділу намагається, щоб історичні довідки і  передмови були  не лише науковими, а й цікавими і літературними.
Притика Любов Василівна
очолювала  архівний відділ з 1982 р. Архівний відділ Конотопської райдержадміністрації – один з кращих в області. Тиха, небагатослівна і мила, Любов Василівна користувалась величезним авторитетом в райдержадміністрації. З 1988 р. працює в архівному відділі Батюк Алла Петрівна, яка замінила на посаді начальника архівного відділу Любов Василівну. Досвідчена і  працелюбна, встигала все -  і працювати на “відмінно”, і заочно навчатися в Глухівському педуніверситеті. Нещодавно прийшла до відділу Бабич Людмила Іванівна, яка, сподіваюсь, продовжить славні традиції, започатковані її попередниками. 
Архівними справами м.Конотопа опікується  архівний відділ Конотопської міської ради. Глушко Людмила Іванівна в архіві з 1995 р., а на посаді начальника відділу – з 1997 р. Людмила Іванівна закінчила Московський інститут культури за фахом бібліотекар-бібліограф. Вона закохана в літературу, прекрасне, творче, - і не лише спостерігає, а й сама є митцем. В ній вдало поєднується високий професіоналізм і літературний талант, про що свідчить збірка віршів. Лише три роки працювала на посаді начальника відділу Мукоріз Юлія Валеріївна, але  освоїла роботу, не боялась відстоювати свою точку зору, на рівних розмовляла з ліквідаторами, в строк виконувала довідки, при прийомі виборчої документації одержала кошти на придбання комп’ютера. Зараз в архівному відділі вакантна посада. 
Махайова Олена Петрівна очолює архівний відділ Краснопільської райдержадміністрації з 1987 р. Поліграфіст за фахом стала професійним архівістом. Її відрізняють уміння спілкуватись з людьми, принадливість і врода, а ще впевненість, що архів – це найголовніша установа в районі і вміння переконати в цьому керівництво. Саме в Краснопільській селищній раді було створено перший трудовий архів в області.
Петрусенко Ольга Михайлівна начальник архівного відділу Кролевецької райдержадміністрації та спеціаліст відділу Карась Оксана Василівна працюють з 2003 р. За цей час досконало освоїли архівну справу, вивчили архівне законодавство. Завдяки їх зусиллям при Кролевецькій міськраді створено трудовий архів. Вони контролюють роботу не лише установ списку № 1, а й інших організацій.
Коваленко Ганна Іванівна працювала начальником архівного відділу Лебединської райдержадміністрації з 1994 р. Дуже сумлінна і пунктуальна, завжди одна з найперших подавала всі інформації та звіти, виконувала величезну кількість довідок, бо в її архівному відділі найбільша кількість документів з особового складу. Зараз в відділі працюють дві молоді, вродливі жінки – Чхайло Олександра Іванівна та Зелена Лариса Борисівна. Вони дуже переживають за роботу, намагаються вчитися і вже багато чому навчилися: описи, номенклатури, які вони представляють на ЕПК, майже бездоганні.
Сурженко Ніна Нікандрівна в архівному відділі Лебединської міської ради з 1994 р., очолювала відділ з 1996 р. по 2004 р. Дуже комунікабельна і артистична, оптимістична і життєрадісна, що допомагає їй керувати архівною справою міста. Тепер цю посаду обіймає Самошина Наталія Борисівна, яка зуміла знайти підхід до керівників міста та установ, готує прекрасні передмови та історичні довідки, виконує в строк довідки соціально-правового характеру, намагається створити трудовий архів.
Міський та районний архівні відділи - це різні установи, але їх працівники завжди допомагають одна одній, поряд і в горі , і в радості, спільно намагаються вирішити проблеми, що існують в архівній службі міста і району.
Дериземля Ніна Дмитрівна керує архівним відділом Недригайлівської райдержадміністрації з 1978 р. Дуже доброзичлива, старанна, працьовита, Ніна Дмитрівна встигає все: відмінно працювати, піклуватися про родину, заочно навчатися в Сумському педуніверситеті. До речі, про те, що начальник архівного відділу навчався на третьому курсі не знали в райдержадміністрації, бо іспити вона складала під час відпустки або в вихідні. А ще встигла навчити спеціаліста відділу Балій Людмилу Михайлівну, яка  вже освоїла  архівну справу і достойно заміщає начальника відділу на час відпустки, не боїться відстоювати свою точку зору стосовно створення трудових архівів.
Дороніна Світлана Борисівна   очолює архівний відділ Охтирської райдержадміністрації з 1994 р. Досконало знає всі законодавчі акти про архівну справу, уміло керується ними в роботі. Географ за фахом провела історично-географічне дослідження Охтирського району, єдина з архівістів області підготувала матеріали з історії адміністративно-територіального устрою Охтирщини. Спеціаліст відділу Архіпова Олена Ігорівна під керівництвом начальника відділу освоює всі тонкощі архівної справи,  опрацьовує документи багатьох організацій району.
Архівною справою м.Охтирка з 1975 р. керувала Ясюченя Тамара Олександрівна. Її прізвище зустрічається в численних описах, справах, передмовах, підготовлених нею за 30 років. Тамару Олександрівну мабуть знають всі мешканці міста, бо не лишилось жодної родини, яка б не зверталась до неї. З 2003 року начальником відділу працює Шевченко Оксана Василівна, яка намагається робити все бездоганно, впроваджуючи в роботу нове і прогресивне. Саме цей відділ вперше ввів до свого складу структурний підрозділ – трудовий архів. Таку складну назву має посада чарівної Рудковської Наталії Іванівни, яка не лише виконує довідки і працює з ліквідаторами, а й веде всю бухгалтерію відділу. Спеціаліст відділу Кириченко Ганна Миколаївна, медик за фахом, лікує, повертає до життя, робить косметологічні операції справам і документам, що надходять до архівного відділу.
Хярм Надія Іванівна працює начальником архівного відділу Путивльської райдержадміністрації з жовтня 2002 р. До архіву відноситься як до домівки, а може й краще, бо саме з дому привезла комп’ютер, штори, килим. Початок її діяльності співпав з найскладнішим періодом роботи архіву - складанням планів і звітів. В цьому Надії Іванівні допомагає Валентина Опанасівна Литвинова, яка працювала на посаді начальника архівного відділу 16 років і завжди була взірцем для наслідування. Салій Галина Миколаївна працює на посаді спеціаліста вісім років. В роботі їй став в нагоді фах педагога-психолога, завдяки якому вона знаходить підхід до різних людей.
Суборова Оксана Анатоліївна керує архівною справою Роменського району. Справжній професіонал.  Її довідки, описи, статті, інформації завжди обґрунтовані, виважені і цікаві. Оксану Анатоліївну знають в кожному селі району, бо вона побувала з перевірками у усіх організаціях, що передають документи до архівного відділу. Саме цей відділ перший в області запровадив надання платних послуг, що дозволило покращати матеріальну базу. Допомагає начальнику відділу спеціаліст Лавриненко Надія Олександрівна. Описи, які складає Надія Олександрівна, завжди затверджуються ЕПК, бо підготовлені на високому професійному рівні, завжди грамотні і вивірені.
Архівною справою літописних Ромен опікувалась з 1995 р. Лідія Олексіївна Муселіані, начальник архівного відділу Роменської міської ради. Юрист за фахом, Лідія Олексіївна надає допомогу всім колегам-архівістам. Її матеріали завжди юридично виважені і мудрі. Хотілося б згадати і Ларису Маратівну Калашник, яка працювала менше року, але допомогла впровадити платні послуги, познайомила нас з роботою архівістів Донеччини, що дало змогу обмінятися досягненнями, та Проценко Олену Володимирівну, яка має величезний досвід роботи на державній службі і яка намагалась допомогти нам створити трудовий архів. Зараз на посаді начальника архівного відділу працює Березовська Наталія Миколаївна, дуже відповідальна і обов’язкова людина, яка переживає за роботу і намагається зробити якнайкраще. Спеціаліст відділу – Кашенко Ірина Вікторівна прекрасно упорядковує документи, складає описи, надає довідки, впроваджує платні послуги, допомагає начальнику відділу освоїти складну професію архівіста.
Войтенко Вікторія Миколаївна очолює архівний відділ Середино-Будської райдержадміністрації з 2000 р. Без перебільшення можна сказати, що Вікторія Миколаївна здійснила подвиг, витягнувши за два роки відділ і позбавивши його клейма “найвідсталішого” в області. Зараз знаходиться в декретній відпустці. Заміщає її Лопатинська Наталія  Іванівна – за своїм першим фахом пекар-кондитер, тепер випікає не пиріжки і торти, а описи, передмови, довідки і вони вдаються їй не гірше за ласощі.
Барабан Валентина Дмитрівна керує архівною справою Сумського району з 1996 р.. Її працю в 2002 р. можна порівняти хіба що з фронтовими умовами. В неймовірних умовах, без освітлення, при свічках, в сирості і холоді, постійно хворіючи, Валентина Дмитрівна все ж знаходила в собі сили працювати і жартувати, що вже освоїла суміжні професії будівельників, спеціалістів по грибкових хворобах, оператора газових установок. Завдяки наполегливості отримала нове приміщення, чим зберегла документи НАФ. В цьому році прийшла до відділу Гордійко Любов Анатоліївна, щоб  освоїти  складну професію архівіста.
Захарченко Лідія Василівна керує архівним відділом Сумської міської ради з 1986р. Цей архівний відділ найбільший серед відділів міськрад Сумської області. Лідія Василівна користується величезним авторитетом в міськраді і серед керівників установ міста, наполеглива і працелюбна, уміє відстоювати свою думку. Лідія Василівна провела дослідження по практичному використанню фондів державних архівів. 10 років працює в відділі заступник начальника Курилко Світлана Олександрівна і вже стала справжнім професіоналом. В разі відсутності начальника відділу повністю заміняє його, може робити декілька справ відразу і всі на “відмінно”. Напружено   працюють над виконанням довідок  головні спеціалісти Козлова Юлія Миколаївна, Гачкова Валентина Федорівна, спеціалісти І категорії  Якименко Галина Іванівна, Нікітіна Надія Петрівна та діловод Осипенко Наталія Леонідівна, освоюючи допоміжну професію бухгалтера та працівника Пенсійного фонду.
Кулініч Олена Степанівна очолює архівний відділ Тростянецької райдержадміністрації з 1991р. За словами Л.Я.Заїки,  колишнього директора обласного архіву, “може з заплющеними очима знайти найвіддаленішу сільраду чи установу району”. Олена Степанівна по-творчому використовує інформаційні матеріали, надані держархівом області, намагається придумати щось нове і урізноманітнити публікаторську діяльність. Спеціаліста архівного відділу Сасіну Оксану Миколаївну також добре знають в районі, бо за вісім років роботи, вона упорядкувала не одну сотню справ, склала багато описів, передмов та історичних довідках.
Картель Олена Миколаївна працює начальником архівного відділу Шосткинської райдержадміністрації сім років. Користується авторитетом серед працівників РДА та установ і організацій . Вміє робити все, бо її архівний відділ складається з однієї особи. Провела велику роботу по створенню трудових архівів в сільрадах.  27 років завідувала архівним відділом Галанжина Ганна Парфенівна.
П’ятак Людмила Володимирівна керує архівним відділом з 1981 р. Дуже відповідальна. Коли архівному відділу нарешті надали нове приміщення,  Людмила Володимирівна не була у відпустці, бо поєднувала виконання планових завдань з перебуванням в одержаному приміщенні, щоб все було зроблено як слід, і не лише перебувала, а й власноруч обклеїла шпалерами свою робочу кімнату. А ще Людмила Володимирівна може бути режисером, бо приймала участь в створенні фільму “Меріада” (про мерів м.Шостка"). Завдяки її зусиллям до штату архіву введено ще одну одиницю. Тепер тут працює Пальчикова Галина Федорівна, яка розуміється на архівній справі, бо завжди по договору заміщала Людмилу Володимирівну.
Федорова Лариса Михайлівна очолювала архівний відділ Ямпільської райдержадміністрації 29 років. Її знають не лише на Ямпільщині, а й в прикордонних районах Брянщини. Спілкування з Ларисою Михайлівною перетворюється на міні-спектакль, а слова, що вона “розмовляє мовою СНГа” стали крилатими не лише на Сумщині, а й в Київському держуніверситеті, який вона закінчила за спеціальністю історик-архівіст. Два роки працював на посаді начальника архівного відділу Мазанка Володимир Іванович, який, на жаль, через хворобу змушений був залишити роботу. Майже врятувала архівний відділ Ямпільської РДА Чудеса Неллі Іванівна, яка стала і начальником відділу, і спеціалістом, і працівником Пенсійного фонду. Про її незамінність свідчить той факт, що Неллі Іванівні подовжили термін перебування на держслужбі.
А тепер про архівні відділи, які очолюють чоловіки. Вони як істинні джентльмени пропустили вперед жінок. Може це просто випадок, а може і закономірність, бо чоловіки-архівісти працюють на давніх козацьких землях, землях Гетьманщини.
В давній гетьманській столиці Глухові, майже в гетьманських покоях з п’яти кімнат гетьманує з 1997 р. Сергій Васильович Артеменко. Досконало знає архівну справу, застосовує нові форми роботи, бере участь у Прямій лінії, бо не боїться запитань, адже впевнений в собі і в стані архівної служби міста. Сергій Васильович вміє переконати керівництво міста в  важливості архівної роботи, застосовуючи при цьому майже дипломатичні засоби. Допомагає йому в роботі Рихальська Валентина Григорівна – надає довідки, проводить упорядкування, обслуговує відвідувачів. Вони – одна команда.
В Липовій Долині, містечку Гадяцької сотні, вотчина Івана Григоровича Бобка, начальника архівного відділу райдержадміністрації з 1997 р. Доповідні записки та інформації Івана Григоровича відрізняються не лише професійністю, а й почуттям гумору, притаманним лише йому стилем. Більше 20 років на архівному поприщі Щербак Світлана Іванівна, яка не тільки завжди допоможе порадою, складе описи і передмови, а і створить затишок в архівному відділі.
Такі вони, обличчя архіву, обличчя людей, яких по праву називають хранителями вічності.

Ровесниця архіву

Є люди, яким судилося бути першими. Їх першість не викликає ні в кого сумніву, бо вони – лідери. Є люди, за долею яких можна простежити шлях країни. До таких особистостей належить Ганна Федотівна Казанцева. Здається само провидіння визначило її шлях. В листопаді 1925 року були створені окружні архівні управління в Сумах, Конотопі, Глухові, Ромнах, а 26 січня 1926 року в с. Процівка Роменського району народилась Ганнуся Стетюха, якій судилося стати людиною дивовижно рідкісної у нас професії – архівіста, хранителя вічності, професії, яка покликана берегти народну пам’ять про нашу велич і падіння, героїзм і споконвічні гріхи.
Перші кроки робила архівна служба країни , перші кроки робила і Ганнуся, робила саме в архіві, бо в 1929 році її батько, Федот Степанович був призначений директором Роменського архіву. Працював на цій посаді на совість і був обраний делегатом 2-го Всеукраїнського з’їзду архівістів. Потім батька направили на механічний завод, а директором архіву став дід, Степан Андрійович.
Взагалі родина була дуже велика, працьовита і дружна. Всі поважали одне одного. Саме звідси, з дитинства, почуття власної гідності, притаманне Ганні Федотівні. Сім’я любила збиратись за великим столом, в садочку, особливо, коли приїздили рідні з Ленінграду. Всі вони одягали вишиванки, співали українські пісні: Ганна Федотівна зберігає в сімейному архіві численні фотографії тих часів. Пам’ятає Ганна Федотівна і лихоліття – страшний голодомор 1932-1933 років. Досі не може забути вона мертвого чоловіка, який помер у них на ганку весною 33-го, бо не мав сил постукати в двері, а ще пам’ятає страх батьків за них, дітей, бо в Ромнах стали зникати школярі – йшли до школи і не повертались, як згодом виявилось , діти стали жертвами канібалів.
Перед війною архів знаходився в Вознесенській церкві, і Ганна любила з подругами приходити туди, її манили давні, пожовклі теки з документами. Дідусь жартома говорив : „ Виростиш і станеш працювати на моєму місці, практика у тебе вже є”. Ці слова запали в душу дівчинці, вона намагалась дізнатись, де ж вчать на архівістів, а поки була відмінницею в школі.
І  раптом війна. Батько пішов на фронт, вони евакуювались до Саратовської області, пережили страхіття бомбардувань ешелону, загибель попутників, паніку,  жах, голод. Працювала телятницею, а вечорами  бігла до школи – не хотіла відставати в навчанні. Тільки – но звільнили Ромни повернулась до рідного міста, працювала секретарем Процівської сільської ради , а потім її, 18-річну, направили в м. Рівне секретарем Представництва Уряду УРСР по евакуації польських громадян з території України до Польщі.
Потім заміжжя, народження сина, переїзди з місця на місце, бо чоловік був військовим. Здавалося, архів лишився там, в дитинстві – лише інколи згадувалась дитяча мрія. Та ось в 1955 році Казанцева переїздить до Ромнів. Вона ходить по знайомих місцях, заходить до архіву і їй пропонують очолити Роменський районний архів. Згодом Ганна Федотівна працювала науковим співробітником Роменського філіалу держархіву Сумської області, а з 1967 по 1972 роки його директором. Працю поєднувала з навчанням – заочно закінчила Московський  державний історико-архівний інститут. В інституті користувалась беззаперечним авторитетом – була старостою курсу, навчалась так, що їй пропонували залишитись в аспірантурі, високо оцінивши дипломну роботу з історії архівного будівництва на Роменщині. Але Ганні Федотівні подобалась не лише науково – дослідницька робота, а й сам процес створення архіву,  жива робота з людьми. Те, що доводилось бути бухгалтером і реставратором, журналістом і лектором, друкаркою і прибиральницею, одним словом – берегинею минулого.  І вона відмовилась, чим здивувала професуру інституту, бо це був єдиний в історії  МДІАІ випадок.
Коли в 1972 році в м. Ромни ліквідували філіал обласного архіву, сам начальник Головного архівного управління України О.Г.Мітюков приїхав до Ромен і запропонував Ганні Федотівні очолити Сумський обласний архів. 18 років Г.Ф.Казанцева працювала директором Державного архіву Сумської області. В ці роки поняття „архів” і „Казанцева” сприймались як одне ціле. Багато архівістів Сумщини можуть назвати її своїм вчителем. Вчителем і мудрим порадником вважає Ганну Федотівну заступник голови Державного комітету архівів України К.Є.Новохатський.
Майстерність, професійність, почуття відповідальності та обов’язку, честь, вірність і доброта. Для Ганни Федотівни ці поняття не абстрактні, а необхідні і природні, як саме життя.
Казанцева брала участь і у видавничій роботі архіву: готувала до друку перше і друге видання „Історії міст і сіл Української РСР : Сумська область”, є одним з авторів хроніки подій „Роки, осяяні Жовтнем”, членом редакційної колегії збірника документів „Сумська область в роки Великої Вітчизняної війни”.
У Ганни Федотівни є численні грамоти і нагороди, вона нагороджена почесним знаком „Відмінник архівної справи”, але найбільша її нагорода – це вдячність і повага людей. Саме про неї ці вірші Наталії Савчук:
           „України слава невмируща, доки в цьому лютім світі є
            Дані Богом наші щирі душі, наша спрага битись за своє!
            Нам би тільки сили та наснаги, щоб спасти у буревії літ
            Дні святі минулої звитяги, сьогодення розбуялий квіт!
            І, допоки час не знає цілі, на шляхах оновлених віків
            Архівісти – не закам’янілі зліпки вже давно відмерлих див.
           Справи наші – не зітлілі звитки, а буття нев’янучий наспів!
            Дійсного ми відчайдушні свідки на суді оманливих років.”
 

Останє оновлення ( 04.08.2009 )