до 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі
06.05.2015

Ольга Олексіївна Клюєва,
Головний спеціаліст відділу  інформації та використання документів Державного архіву Сумської області
 

Друга світова війна у документах
Державного архіву Сумської області
(до 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі)

     Пам'ять жива до тих пір, допоки живі свідки подій та інтерес до документальних джерел. На жаль, все більше свідків подій Другої світової війни відходять у вічність, а ось документи залишаються живим голосом історії, джерелом осмислення минулого для побудови майбутнього.
     Державний архів Сумської області – скарбниця документів періоду  Другої світової війни. Це документи періоду тимчасової німецької окупації Сумської області 1941-1943 років,  документи про партизанський та підпільний рухи, колекції листів громадян, які були примусово вивезені на роботу до Німеччини, спогади ветеранів війни, документи Сумської обласної надзвичайної державної комісії по встановленню злодіянь загарбників та заподіяння ними збитків громадянам, державним підприємствам, колгоспам,громадським організаціям, а також фото.

     З вересня 1941 року по вересень 1943 року Сумщина була окупована нацистськими військами і увійшла до так званої військової зони, яка повністю знаходилася під владою нацистів. У Держархіві збереглися розсекречені документи періоду окупації Сумської області 1941-1943 років. Це документи окупаційних органів влади (районних, сільських управ), поліції, фінансово-податкових установ та банків, органів управління промисловістю, установ та закладів сільського, лісового, водного господарства, кооперативних, торговельних і заготівельних організацій, охорони здоров’я, соціального забезпечення, закладів освіти, пропаганди, інформації. Для підтримки нацистської влади з першого місяця окупації Сумщини почали видаватися газети. На зберіганні у Держархіві знаходяться газети «Сумський вісник» (м. Суми), «Відродження» (м. Ромни), «Визволення» (м. Конотоп), «Путивлянин» (м. Путивль), «Голос Охтирщини» (м. Охтирка), «Новий час» (м. Шостка), «Лебединський вісник» (м. Лебедин). Зрозуміло, що така кількість періодичних видань з гучними назвами повинна була пропагувати німецький «новий порядок», показувати переваги життя за окупантів.       

        Але документи говорять про інше. У Державному архіві Сумської області зберігаються документи, що дають уявлення про рабство ХХ століття, яке запроваджувалося нацистською Німеччиною на підвладних територіях. Це фільтраційні справи та картки громадян СРСР, примусово вивезених на роботу до Німеччини, які після визволення поверталися на Батьківщину, а також листи остарбайтерів з неволі до своїх близьких. Про реальну картину життя у «Великій Німеччині» розповідають 4780 архівних справ з листами невільників Третього Рейху. Їм не дозволялось писати закритих листів, всі листи проходили німецьку цензуру. Зміст листів ретельно перевірявся, все недозволене зафарбовувалося. Часто автори, щоб обійти цензуру, вдавалися до «езопової мови» -  використовували умовні вислови, щоб розказати правду про умови свого життя.

        Майже два мільйони українців були примусово вивезені на рабську працю до Німеччини.  Тільки з території Сумської області у роки Другої світової війни, за даними Обласної надзвичайної комісії по розслідуванню злодіянь загарбників, було примусово вивезено на рабську працю 78038  жителів. Далеко не всі повернулися назад. Історія життя в Німеччині тих, хто повертався, закарбована у їхніх фільтраційних справах, що складалися на кожного невільника у фільтраційних таборах при перетині кордону. У Державному архіві Сумської області зберігається 75 225 фільтраційних справ.

        Наступний пласт документів розвіює сумніви щодо ставлення основної частини населення до змін в житті після приходу німців. Це документи, що стосуються партизанського та підпільного рухів. У Державному архіві Сумської області зберігаються оригінали та копії документів про формування, становлення партизанських загонів, бойову діяльність партизанських загонів та підпільних груп. Основна маса документів (близько 300 одиниць зберігання) знаходиться в архівному фонді Сумського обласного комітету КПУ.

        Розгортання партизанського та підпільного рухів на Сумщині, як свідчать документи,  у 1941 році почалося з невдач. Внаслідок відсутності досвіду боротьби, самовільного виїзду у глиб країни осіб, які були залишені владою для керівництва, помилок, допущених при закладанні баз, дезертирства багато партизанських загонів та підпільних груп були розсіяні і зазнали втрат. З 146-ти підпільних осередків, створених напередодні окупації, залишилося 44. Вони і почали роботу, незважаючи на нацистський терор. При цьому керувалися не вказівками «зверху», а власним сумлінням, любов’ю до рідної землі та ненавистю до ворога.    

      Члени підпільних груп здійснювали диверсії, займалися розвідкою, збирали зброю, боєприпаси, підтримували партизанські загони продовольством. Списки, характеристики учасників підпілля, довідки, доповідні записки щодо діяльності підпільників дають уявлення про особливості, труднощі боротьби підпілля у Конотопському, Путивльському, Дубов’язівському, Кролевецькому, Шосткинському  та інших районах області.

       Складовою частиною всенародного опору загарбникам стало комсомольсько-молодіжне підпілля. Нацистам вдалося на початку діяльності створеного підпільного обкому комсомолу паралізувати його роботу. Молодь, фактично, стихійно з початку окупації втягувалася у підпільну діяльність. Комсомольсько-молодіжні підпільні групи існували і діяли у багатьох населених пунктах: в Конотопі, Путивлі, Ромнах, Тростянці, Шостці, Кролевці, Недригайлові та ін. Звичайно, найбільше юнаків і дівчат боролися проти загарбників у партизанських загонах. За час окупації до них пішло майже 5 тис.чоловік.       

      Незважаючи на перший складний етап становлення партизанських груп та загонів, партизанський рух на Сумщині був надзвичайно потужним та масштабним, особливо у північних районах. Цілий ряд партизанських загонів і груп змогли не тільки зберегти особовий склад, а й посилити тиск на ворога. Про це свідчать повідомлення та рапорти про виконання бойових завдань, щоденники бойових дій, стройові записки, звіти про діяльність партизанських загонів, списки особового складу, підсумки бойової діяльності партизанських загонів та з’єднань. Загальна кількість партизанських загонів, що діяли на Сумщині – 41. 21 із них стали базою для формування великих партизанських  з’єднань,  якими  командували   С.А. Ковпак, О.М. Сабуров, М.І. Наумов, Я.І. Мельник.    

        Війна завдала величезної шкоди Україні. Для розкриття злочинів нацистських загарбників та встановлення заподіяних ними збитків Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1942 р. при уряді СРСР було створено спеціальний орган – Надзвичайна державна комісія по встановленню та розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх посібників та спричинених ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам та установам. Були створені обласні та районні комісії. Надзвичайна комісія публікувала матеріали про злодіяння нацистів уже у роки війни. Зібрані матеріали були надані на Нюрнберзький процес. Працювала ж комісія до 1953 р., всі матеріали передані на зберігання до державних архівів. Тільки прямі матеріальні збитки народного господарства України склали 285 млрд. крб.  Безповоротні людські втрати України - понад 6 млн. чоловік. За даними  Сумської обласної надзвичайної державної комісії по встановленню злодіянь загарбників та заподіяних ними збитків громадянам, державним підприємствам, колгоспам, громадським організаціям на Сумщині на руїни перетворились 420 (82%) великих промислових підприємств, практично повністю зникла легка, харчова, переробна, будівельна промисловість, підприємства якої не були евакуйовані. Окупанти спалили повністю 128 і частково 635 населених пунктів, особливо в зонах Брянських, Хінельських, Спадщанського і Новослобідського лісів. Загальна сума збитків, завданих народному господарству Сумщини, перевищувала 14 мільярдів карбованців. 

       На фронтах і в партизанських загонах воювало 577 655 уродженців та жителів Сумської області, понад 350 тис. з них перебували в регулярній армії. 154 462 чоловіки загинули.  За роки окупації нацисти на території Сумської області стратили майже 111 тис. чоловік, близько 100 тис. було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Майже 200 уродженців та жителів Сумщини удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 44 нагороджено посмертно, 120 тис. нагороджені за ратні і трудові подвиги орденами і медалями.  

    Документи Другої світової війни будять пам'ять та свідомість, адже історія вчить: хто пам’ятає, той перемагає.

Додати посилання на цю статтю | Переглядів: 922

Написати перший коментар
RSS-лента

Додавання коментаря
  • Будь ласка, додержуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для роскрутки свого сайта. Такий матеріал будет видалено.
  • Перед натисканням на кнопку 'Відправити' обновіть сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
  • Майте на увазі, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений неправильний код безпеки.
  • Важливо!
  • Ваше повiдомлення не повинно бути коротше за 100 символiв та не повинно мати посилань на iншi сайти.
  • Дозволяється лише вказувати назви без використання http://www.
  • В iншому випадку повiдомлення буде заблоковано.
  • Наприклад: http://www.daso.sumy.ua/ - невiрно; daso.sumy.ua - вiрно.
Им'я:
E-mail
Домашня сторінка
Тема:
BBCode:Web AddressEmail AddressBold TextItalic TextUnderlined TextQuoteCodeOpen ListList ItemClose List
Коментар:



Код:* Code
Я бажаю бути поінформованим на email про наступні коментарі

Останє оновлення ( 06.05.2015 )